- кулеметний
- [кулеиме/тнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кулеметний — а, е. Прикм. до кулемет. || Озброєний кулеметом (кулеметами) … Український тлумачний словник
кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
автоматно-кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рушнично-кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
станок — I нка/, ч. 1) Зменш. пестл. до стан I 1). 2) заст. Те саме, що станик 1). 3) заст. Половина плахти. II нка/, ч. 1) військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний… … Український тлумачний словник
шквал — у, ч. 1) Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). 2) перен. Про що небудь, що з явилося раптово, навально, в значній кількості, обсягу і т. ін. || Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний). || Дуже… … Український тлумачний словник
шквальний — а, е. 1) Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). 2) Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь) … Український тлумачний словник